Мета:
Узагальнити вивчений матеріал про писанкарство, як вид декоративно прикладного мистецтва. Поглибити
знання учнів про писанку віршах ,
обрядах, звичаях українського народу.Закріпити знання провиди писанок, символіку орнаментів,
кольорів;
Розвивати
естетичний смак, творчу уяву, фантазію, просторове мислення, вміння гармонійно
підбирати кольори, навички писанкарства;
Стимулювати пізнавальну зацікавленість
за допомогою соціалізації та застосування отриманих знань у побуті та творчому
саморозвитку.
Виховувати почуття пошани до писанки, як національної
ознаки, розуміння краси народної мініатюри, бажання продовжувати і розвивати
традиції українського народу;
Основні
поняття: декоративно-прикладне
мистецтво, писанка.
Тип
уроку: узагальнення знань, навичок і вмінь.
Обладнання: творчі роботи - пасхальні яйця оздобленні різними
техніками,
плакати,альбоми із зображенням писанок,
рушники,
Інструменти
та матеріали: папір, бісер,гудзики,пластелин
ганчірки
– серветки, фарби, пензлики.
Хід уроку:
І.Організаційна частина
а) підготовка робочих місць учнів (на перерві)
б) організація учнів до роботи.
Добрий день! В добрий час.
Рада, діти, бачить вас.
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчата,
А за ними – і хлоп’ята.
II.Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності.
Великий
день нас на гостини просить,
Малює
сонце полотно небес,
І
крашанку, як усмішку підносить.
Христос воскрес!
-Діти, чи знаєте ви, про який великий день це
віршик?
-А чому цей день так називають?
-Як у нас святкують Великдень?
-А хто найголовніший у великодньому кошику?
(писанка).
-А чи знаєте ви, як роблять писанки?
(Вчитель кладе на застелений вишитим рушником стіл
кошик з писанками, крашанками, яйцями, оздобленими бісером).
Сьогодні ми навчимося оздоблювати ,писанку бісером,гудзиками,тканиною
ІІІ. Виклад нового матеріалу
У кожного
народу є свої національні здобутки. Разом із вишиваними рушниками (квітучими
Петриківським розписом та витинанками і ткацтвом, дивовижними роботами гончарі,
ковалів та різьбою по деревині) писанка
є однією з найдавніших галузей народного ужиткового мистецтва України. Народознавець В. Скуратівський(у передмові до
альбому «Пише писанки бабуня, пише мама, пишу я» ) висловив таку думку щодо краси писанок: «Якби
наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить,
аби зайняти почесне місце у пантеоні цивілізованих націй».
Учень.
Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги - барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки...
Чи здогадуєтесь, діти,
Що це? Певно - писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки,
Як весняні квіточки!
Виступ «Експертів»(підготовлені учні)
1.Знамениті
у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань. У
слов’ян яйце було початком всього, прообразом космосу (книжна традиція); вони
вірили, що весь світ є подібний до великого яйця: шкаралупа – це небо, плівка –
хмари, білок – вода, жовток – земля. І якщо за часів язичництва писанки
писалися до свята Весни, то з проходом християнства вони стали символом
Великодня - свята воскресіння Ісуса Христа.
2.Українська
писанка є символом Великодня - свята
воскресіння природи, продовження життя на землі. Писанки і крашанки
святили разом з паскою та іншими харчами. Після святкового богослужіння в
церкві люди, звичайно, христосувалися зі словами: «Христос воскрес» – «Воістину
воскрес»; при цьому дарували один одному писанки. Дарувати писанку – означає
бажати щастя, здоров'я, доброї вдачі, мирилися або прощали провини.
3.Про
писанку існує багато легенд. Одна з них
говорить про те, що доля світу залежить від того, скільки писанок пишуть люди
на землі щороку. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли не стануть
їх писати, тоді зло у вигляді диявола звільниться із своїх пут і знищить увесь
світ.
4.Легенда.
Було це давно, дуже давно. Ще тоді, коли Ісуса Христа мали розіп’яти на хресті.
Плакала, гірко плакала Мати Божа і не знала, як допомогти синові, що робити,
щоб його врятувати. Аж ось що прийшло їй на гадку: принесе подарунок Пілатові.
Нічого в неї немає, та, може, всевладному Пілатові сподобаються помальовані узорами
яйця, і він помилує її сина. Швидко
взялася до роботи. На білих, мов сніг, яєчках почала писати прекрасні
візерунки. І щойно сльоза падала на яйце, як одразу ставала червоною, мов кров,
крапкою. Коли вже намалювала з десяток яєць, зав’язала їх у хустину й вибралася
до Пілата. Прийшла до його палати й упала перед ним навколішки. Та, як ставала
на коліна, хустина розв’язалася, і всі писанки покотилися по цілому світі.
Закотилися вони й в Україну.
5.Єдиний у
світі музей писанки знаходиться у Коломиї. Його називають Восьмим чудом
України. Це найбільше у світі кольорове яйце — заввишки 13 і в діаметрі 10 м —
стало візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн. Музей володіє
колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей
України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської,
Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції,
США, Канади, Франції та Індії.
6.Окрім
музею є також пам’ятники писанцІ. Їх лише 2 у світі. У 1975 р. у Канаді
українцями встановлено перший у світі пам’ятник Писанці.Висотою — 20 м. Другий
пам’ятник установили у Запоріжжі - у
національному заповіднику «Хортиця». Величезне яйце, заввишки майже 1,5метри
виточили з граніту. Пам’ятник має червоний колір та оздоблений білим
орнаментом.
ІV.
Демонстрація та аналіз зразка виробу.
1.Показа
готового зразка.
У
мене в руках – готове оздоблене яйце. Уважно розгляньте його.
2.Аналіз виробу.
За допомогою чого, бісер,гудзики прикріплено до
яйця? (пластиліну).
Як
прикріплюємо бісер? (дірочкою догори)
Які
кольори я використала для зразка?
- А
зараз всі встанемо. Давайте пригадаємо веснянку, яку вчили на уроці.
Всі
веснянку співаймо. Весну - красну
вітаймо.
Співаймо,
співаймо, Весну красну вітаймо.
Вийдемо,
вийдемо на горбок, Заспіваєм гаївок.
Що
весна вже воскресла, Нам Великдень
принесла.
Воскресла,
воскресла, Нам Великдень принесла.
V.
Попереднє планування технологічного процесу.
Діти,
а тепер погляньте на дошку. Перед вами план виконання роботи. Давайте разом
прочитаємо його.
1.Наносимо
на поверхню яйця тонкий шар пластиліну.
2.Простим
олівцем на пластилін наносимо контури орнаменту.
VІ.
Інструктаж по виконанню технологічних операцій.
Практична діяльність учнів
Учитель проводить інструктаж з техніки безпеки.
Кожна творча група сидить за окремим столом, на якому розташовані всі необхідні
матеріали й інструменти, і виконує зразки орнаментації яєць потрібного виду.
У кожного на парті
план виконання роботи.
1.Наносимо на поверхню папіра світлу фарбу
2.Простим олівцем наносимо контури орнаменту.
3 Після чого розфарбуємо мальованку, або
прикрашаємо гудзиками,бісером в різні кольори.(учні працюють за власним
вибором).
Під час самостійної роботи звучать українські
пісні. Учитель контролює роботу учнів і надає індивідуальні консультації.
VІІ.
Самостійна практична робота учнів.
1.Інструктаж
по техніці безпеки.
2.Використання технологічних операцій учнями.
3.Інструктаж поточний.
VІІІ. Підсумок уроку.
Молодці, діти! Гарно справились із завданням. Тепер наш святковий пасхальний
кошик буде гарним.
Додаток№1
Бліц-опитування
Що
таке писанка? Розмальоване фарбами від руки пасхальне яйце.
Як
називається інструмент для виготовлення писанок? (Писачок.)
Які
види техніки виконання традиційних
писанок ви знаєте?
Писанки
- Візерунок наносили воском за допомогою писачка, а потім
послідовно фарбується різними кольорами (від світлого до темного).
Крашанка
– це яйце, пофарбоване в один колір. Крашанка завжди була варена або печена. Її
використовували в їжу.
Крапанка
–це забарвлене в один колір яйце, розфарбоване крапками іншого кольору.Крапки
на писанках — це сльози Божої Матері, що заплакала, почувши звістку про
розіп’ятого Ісуса Христа.
Дряпанка
– пофарбоване в один колір яйце, малюнок на якому видряпаний металевим вістрям.
Малеванка
- яйце, розмальоване фарбою й пензликом.
Які
сучасні види декоративних писанок можна виготовити ?
В
наш час яйце не тільки розфарбовують, а й оздоблюють різними способами:
аплікацією з паперу, з тканини, з соломки, мозаїкою з бісеру, зернівки,
трав’янка, техніками декупаж, ізонитка, квілінг, модульне орігамі,
вишиті ,вязані тощо (демонстрація зразків).
Орнамент
писанки складається з поєднання певних
знаків-символів та кольорової гами , що збереглися на Україні з давніх часів,
як бачення та сприйняття навколишнього світу та
безмежжя Всесвіту. Дуже часто первинний зміст нанесеної на яйце інформації в сучасному світі змінюється. Маючи знання
про знаки та символи, ми можемо
«прочитати» писанку, нанести на неї свої закодовані символами або кольором
побажання.
Назвіть
основні мотиви орнаментів на писанках.
-
геометричний - ( крапка, куточки, віконця, вітрячки, кошик, драбинка, грабельки, хрестики, ріжки, сонечко
павучки, зірки.)
-рослинний
- (сосонка, яблунька, груша, вишні,
виноград, барвінок, верба, соняшники.)
-
тваринний - ( «олень», «баранці», «коник», «пташка», «рак», «півень» , « медвежі лапи», « заячі вуха»
та інші )
-
космічні та природні - (до символів води
відносяться «безконечники», « грабельки»,
«риба», «дощові потоки», «юрок» та багато інших; до символів вогню -
«сонце», «зірка», «триквет», «свастика», «хрест», «промінь» тощо;
Символи родючості, розвитку, збереження
життя : «Богиня Берегиня», «косий хрест», «ромб», «квадрат», «дерево життя»).
-
християнські («церква-вежа», «божа ручка», «хрест». В ХІХ – ХХ століттях на
писанках з’являються зображення святих).
Людина
здавна наносила на шкаралупу яєць чарівні
магічні знаки, ще тоді, коли і
писати не вміла, і були ті
знаки малюнками-молитвами.
Так створювалися писанки,
адже «записані» були там і
подяка, і прохання. Наші пращури вірили,
що писанки приносять добро, щастя,
достаток, здоров’я та захищають
людину від усього
злого.
Знаки-символи поєднувались з символікою кольору і були
важливі для сприйняття писанки як оберегу.
Поясніть
значення символіки кольорів.
Жовтий
колір - колір сонця, зірок, місяця; це
достаток, урожай, приплід.
Зелений
– колір весни, пробудження природи, символ здоров’я.
Червоний
– колір любові, сили, влади, радості життя, символ чоловічої статі.
Чорний
колір – символ землі, плодючості; чорний з білим колір , що
виказує пошану душам померлих, пам'яті предків.
Коричневий
– символізує землю-матір.
Блакитний
– уособлює воду, повітря, небо,
здоров’я.
-Зараз наші
майстри повідають як правильнописати писанки.
Готували писанки починаючи з 14 лютого і аж до Трійці.
—
на Стрітення — 14 лютого — три штуки з хрестами;
—
до Масляної — рожі, зірки (вісім кінців);
—
на Сорок Святих — 22 березня — 40 клинців;
—
на Благовіщення — 7 квітня — рослинні візерунки;
—
на свято Вербної неділі — гілка верби, усі візерунки;
—
на Великдень — усі візерунки;
—
на Провідну неділю — темні кольори;
—
на Вознесіння — зірки, сонце, дерева.
За
най більше поширеною традицією крашанки
готують у Велику суботу, і вони зберігаються впродовж усіх свят. Фарбувати потрібно
13 яєць, що символізує 12 апостолів і Спасителя.
Розписували писанки під час Великого посту. Перш ніж
почати цю роботу, жінки "освячували” себе молитвою, постом, одягали чисту
сорочку, тому інакше писанка не матиме такої магічної сили, говорили «Поможи
Боже».У давнину писанкам приписували магічну силу. Боячись злого ока, від якого
вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Тому кожна жінка писала
писанки сама і, як правило, ввечері, щоб до хати не зайшов ніхто чужий і не
наврочив.
Оскільки у давнину в Україні писання писанок було
огорнене особливою святістю, подібно до релігійного обряду, жінки та дівчата
готувалися до цього наперед. Вони мали вгамувати свої думки, заспокоїтися, не
тримати зла на когось, не гніватися тощо… Нечисті помисли, гнів, сварка – все
це могло вплинути на писанку, і вона не вдавалася. І справді, для того, щоб
писанка вдалася, потрібно бути дуже спокійним, урівноваженим, зосередженим,
мати добрий настрій, бо інакше обов’язково щось забудеш замалювати і все
зіпсуєш. Погані думки під час писання могли принести нещастя тій людині, якій
вона була пізніше подарована. При писанні обов’язково щось приговорювалося, і
то до кожного узору писанки щось своє, або наспівувалися веснянки чи гаївки.
Закріплення
нових знань і вмінь
Учні
розв’язують кросворд(Додаток)
По
вертикалі:
Як
називається яйце, прикрашене точками? (Крапанка.)
Яйце
червоного кольору відображала колір крові кого?(Христа.)
Символом
чого в язичницьких культурах було яйце? (Сонця.)
Як
називається гладкофарбоване в один колір яйце? (Крашанка.)
Як
називається яйце, оздоблене видряпаним гострим предметом малюнком? (Дряпанка.)
Малюнок,
виконаний фарбами і пензлем, що це? (Мальованка.)
Як
називається інструмент для виготовлення писанок? (Писачок.)
По
горизонталі:
Відгадайте
загадку:
Що
за дивні яєчка наша курочка знесла!
Намальовано
гніздечко, ще й пташиночка мала.
Навкруги барвисті квіти, жовті, сині, гілочки.
Чи
здогадуєтесь, діти, що це? Певно… (писанка).
ДОДАТОК
№2
Легенди
про писанки
Українська писанка–
найунікальніший витвір української культури. Українська писанка є шедевром
декоративно-ужиткового мистецтва. Вона є символом Великодня - свята, коли
воскресає природа, коли відроджується все живе для продовження життя на землі.
Писанки і крашанки святили разом з паскою та іншими традиційними харчами. Після
святкового богослужіння в церкві люди звичайно христосувалися, тобто
по-великодньому віталися: «Христос воскрес» – «Воістину воскрес», і цілувалися;
при цьому дарували один одному навзаєм писанки. В такий спосіб українці не лише
висловлювали свою радість з приводу Христового Воскресіння, але й мирилися або
прощали один одному якісь провини.
Легенди
про писанки У багатьох міфологіях існує образ світового (космічного) яйця, з
якого виникає всесвіт або народжується бог-творець. Так, за ведійською космогонією, з яйця
виник творець Праджапаті,
також Брахма. У слов’ян яйце було
початком всього, прообразом космосу (книжна традиція); вони вірили, що весь
світ є подібний до великого яйця: шкаралупа – це небо, плівка – хмари, білок –
вода, жовток – земля .
В
епоху бронзи зі зміною чоловічої та жіночої позицій у світобудові – тепер небо
належить богові, а земля богині – яйце стає атрибутом сонячної птиці – півня (у
наших казках про яйце таки домінує курка), а отже сонця та відродження, про що
свідчить загадка: «Живе родить мертве, мертве родить живе» (курка і яйце).
Відомо,
що в період Київської Русі, крім писанок на пташиних яйцях, робили і керамічні.
У 80-их роках XІX ст. при розкопках Кривушанської могили археолог Уваров
знайшов такі керамічні яйця. На таку ж знахідку натрапив у 1908 році при
розкопках на Полтавщині і Вікентій Хвойка. Зовсім недавно, кілька років тому,
одну глиняну писанку було знайдено прирозкопках стародавнього Галича (с.
Крилос) на Західній Україні (див. обкл.).
Про
писанку існує багато легенд. Одна з них говорить про те, що доля світу залежить
від того, скільки писанок пишуть люди на землі щороку. Доки пишуться писанки,
світ буде існувати, а коли не стануть їх писати, тоді зло у вигляді диявола
звільниться із своїх пут і знищить увесь світ. Цей диявол живе під землею,
прикутий ланцюгами до скелі. Щороку він посилає своїх слуг на землю, щоб вони
перевірила, чи пишуться ще писанки і чи багато їх є. Якщо так, то залізні пута
затискають його міцно, і він втрачає силу, тому що людська любов перемагає зло.
* *
* Було це давно, дуже давно. Ще тоді,
коли Ісуса Христа мали розіп’яти на хресті. Плакала, гірко плакала Мати Божа і
не знала, як допомогти синові, що робити, щоб його врятувати. Аж ось що прийшло
їй на гадку: принесе подарунок Пілатові. Нічого в неї немає, та, може,
всевладному Пілатові сподобаються помальовані узорами яйця, і він помилує її
сина. Швидко взялася до роботи. На
білих, мов сніг, яєчках почала писати прекрасні візерунки. І щойно сльоза
падала на яйце, як одразу ставала червоною, мов кров, крапкою. Коли вже
намалювала з десяток яєць, зав’язала їх у хустину й вибралася до Пілата.
Прийшла до його палати й упала перед ним навколішки. Та, як ставала на коліна,
хустина розв’язалася, і всі писанки покотилися по цілому світі. Закотилися вони
й в Україну.
* *
* Ніс убогий чоловік яйця у кошику на
базар продавати, а в цей час вояки вели Ісуса Христа розпинати. Хрест був
тяжкий, і Спаситель раз у раз падав під його тягарем. Побачив чоловік муки
Спасителя, лишив свій кошик на дорозі, а сам пішов допомагати Ісусові нести
хрест - і ніс аж до місця розп’яття. Коли ж чоловік повернувся до свого кошика,
то побачив, що яйця обернулися на писанки та крашанки.
* *
* Коли Ісус Христос ходив зі Святим Петром по землі, то вони проходили через
одне село, а там жиди були; побачили вони Христа і почали камінням та грудками
шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього
писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро
позбирав усе те в кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай
готувати писанки та крашанки на Великдень.
ДОДАТОК №3
Традициції
написання писанок
Народні звичаї звичай фарбувати яйця в
Європу він потрапив, напевно, від азійських чи семітських народів, у яких ще до
народження Христа існував звичай на
новий рік класти на стіл варені фарбовані яйця і дарувати їх своїм
благодійникам. Особливо цікавим є перський космогонічний міф (вважають, що іранського походження), за
яким спочатку, крім божества, не було
нічого, нарешті народилося яйце, яке покрила своїми чорними крилами ніч, а
заопікувався ним старший син Творця –
любов. Коли яйце дозріло, то з нього
виник всесвіт.
В Україні писанка й дотепер функціонує у
християнсько-обрядовому дійстві. Красні яйця пишуть переважно під час Великого
посту. Але в різних регіонах України це робилося по-різному, залежно від
місцевих традицій. їх могли писати протягом усього Великого посту або тільки в
останній його тиждень, особливо в Чистий четвер. Як виняток, у деяких селах
Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду.
Закінчували писати також по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але,
наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в
деяких селах – і до Зелених свят.
У давнину писанкам приписували магічну
силу. Боячись злого ока, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали
гуртом. Тому кожна жінка писала писанки сама і, як правило, ввечері, щоб до
хати не зайшов ніхто чужий і не наврочив.
У різних регіонах існували різні традиції:
десь писанки писали лише дівчата, десь тільки матері, а діти й дівчата
спостерігали та вчилися. Вже ближче до наших часів у деяких місцевостях з цією
метою збиралися саме дівчата.
Оскільки у
давнину в Україні писання писанок було огорнене особливою святістю, подібно до
релігійного обряду, жінки та дівчата готувалися до цього наперед. Вони мали
вгамувати свої думки, заспокоїтися, не тримати зла на когось, не гніватися
тощо… Нечисті помисли, гнів, сварка – все це могло вплинути на писанку, і вона
не вдавалася. І справді, для того, щоб писанка вдалася, потрібно бути дуже
спокійним, урівноваженим, зосередженим, мати добрий настрій, бо інакше
обов’язково щось забудеш замалювати і все зіпсуєш. Погані думки під час писання
могли принести нещастя тій людині, якій вона була пізніше подарована. При
писанні обов’язково щось приговорювалося, і то до кожного взору писанки щось
своє, або наспівувалися веснянки чи гаївки. Ці приговорювання не були
зафіксовані етнографами, і в наш час цього ніхто не робить. Уже в кінці XІX
століття перед початком роботи жінки говорили «Поможи Боже».
Писанка має
дуже древню символіку. Кожен хрестик, кожна рисочка на ній не вживалися
довільно, а всі вони мали якесь значення, усі вони були знаками-оберегами, які
захищали людину від усілякого зла. Наші предки вірили, що писанка має магічну
силу - вона приносить добро, щастя, достаток, тому закопували її в землю,
вважаючи, що сила яйця сприятиме щедрому врожаєві. Писанки клали на могилу предків, дарували один одному закохані хлопці та
дівчата.
Розписували
писанки під час Великого посту. Перш ніж почати цю роботу, жінки
"освячували” себе молитвою, постом, одягали чисту сорочку, тому інакше
писанка не матиме такої магічної сили.
Не простим був обряд написання писанок. За давньою
традицією писанки мають
бути написані на
повному (цілому) свіжому
яйці, яке не можна варити та розбивати. Найбільше
їх писали під час Великоднього
посту. Написану писанку
відкладали аж до Чистого четверга.
У Чистий четвер писанки клали у
мисці до печі, після випікання хліба і пасок, потанувший віск
обтирали чистенькою ганчіркою.
Готували писанки і до інших свят,
починаючи з 14 лютого і до Трійці.
ДОДАТОК №4
Цікавинки
про писанку
Єдиний
в світі музей писанки в м. Коломиї, який занесено до Королівської енциклопедії
Великобританії як місце зібрання шедеврів світового мистецтва.Єдиний у світі
музей писанки знаходиться у Коломиї. Його називають Восьмим чудом України. Це
найбільше у світі кольорове яйце — заввишки 13 і в діаметрі 10 м — стало
візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.
Урочисте
відкриття музею «Писанка» відбулося 23 вересня 2000 р., під час X Міжнародного
Гуцульського фестивалю. Музей володіє колекцією понад 6000 писанок,
представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської,
Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з
Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції та
Індії.
Окрім
музею є також пам’ятники писанцІ. їх лише 2 у світІ. У 1975 р. у Канаді
українцями було встановлено перший у світі пам’ятник ПисанцІ. Його висота — 20
м.
Другий
пам’ятник установили у ЗапоріжжІ. Його розмістили у національному заповіднику
«Хортиця». Величезне яйце, заввишки майже півтора метри виточили з граніту.
Пам’ятник має червоний колір та оздоблений білим орнаментом.
Сучасні
писанкарі: О. Білоус, З. Сташук, Л. Волкова, Т. Городецький. Писанкарі з
українських діаспор США, Бразилії, Франції: С. Зелик, М. Коваль, Ф. Проник, Ю.
Сиротюк, А. Остапець
У
Софіївському соборі в Києві З’явилась нова мозаїка-образ Богородиці, викладений
з 15 тисяч писанок.
Писанке
«поклоняются» как жители страны, так и наша диаспора за рубежом, а мастерство
украшения этого атрибута праздничного стола за века стало полноправным видом
искусства.
Только основных техник росписи яиц в Украине четыре:
писанку разрисовывают специальной кисточкой, на крапанку ставят точки разных
цветов, узор на дряпанке вырезают иголкой или гвоздиком, а крашанку просто
вываривают в луковой шелухе или других естественных красителях. Кроме того,
каждый регион Украины имеет свои орнаменты и технологии росписи яиц.
И хотя традиции украшения яиц есть практически
у всех народов, празднующих Пасху, именно украинцы каждый год стремятся побить
очередной рекорд, связанный с писанками. Вот пять самых известных достижений.
Самая
большая писанка в мире Яйцо в прикарпатской Коломые высотой 13,5 м и диаметром
10 м, конечно же, не настоящее, а бетонное. В нём работает единственный в мире
Музей писанки. Самая большая писанка из живых цветов
7243
розы понадобилось для создания цветочного яйца, установленного на Пасху-2012 в
Киево-Печерской лавре. Шедевр высотой 2,5 м весил 500 кг.
Самое
большое количество писанок 30 000 крашеных яиц со всей Украины собрали в
киевском сквере Ивана Франко, украсив писанками деревья на Пасху. В следующем
году организаторы грозятся побить собственный рекорд, обещая ценные призы за
лучшие писанки. Самая большая картина из писанок
В
2011 году украинская художница Оксана Мась поразила гостей Венецианской
биеннале работой «Алтарь наций», собранной из 250 тысяч писанок. Картина, которая воссоздаёт шедевр
фламандской живописи «Гентский алтарь», ещё не закончена: по замыслу автора,
финальная версия должна состоять из 3,5 млн крашеных яиц. Самый большой
памятник писанке
В
Украине есть несколько памятников крашеным яйцам, но самый большой в мире
монумент установлен в канадском городе Вегревиль. Конечно же, инициатором
проекта выступила украинская община города.
Европейские пасхальные традиции Символами
Пасхи становится все что выражает Обновление (Пасхальные ручьи), Свет
(Пасхаль-ный огонь), Жизнь (пасхальные яйца и зайцы).Задолго перед Пасхой на
главных площадях европейских городов открываются Пасхальные ярмарки, где можно
купить вещи, сделанные своими руками. Мосты и фонтаны украшаются зеленью и
разноцветными яйцами, символизируя Пасхальные ручьи — Обновление и Весну
Радости. Во многих двориках можно увидеть кусты и деревья, украшенные яйцами,
разными персонажами, подобно Рождественской ёлки.
В
Европе и Америке существует обычай утром Пасхи прятать пасхальные яйца. Дети по
пробуждении тут же бросаются обыскивать весь дом. Так как яйца берутся не
неизвестно откуда, то в итоге малыши обнаруживают «гнездо» пасхального кролика
с множеством разноцветных яиц.
Заяц
– символ плодородия, а значит, процветания, которое ждёт
христиан.
Пасхальный
заяц как символ плодородия и богатства стал символом Пасхи в Германии с XVI
века и с тех пор распространился по всему миру. В виде зайчиков делают игрушки
и сладости, а также сувениры, составляющие порой целые семейства или разные
профессии.
ДОДАТОК №5
Оказывается,
есть еще види писанок :
Вытравленные яйца
или травленки - зоры с помощью техники травления.
Наклеянки
Яйца с наклеенными узорами.
Соломенки
– Пасхальные яйца, узоры которых делают
из соломы. Эта традиция
происходит из Чехии и Словакии, в последнее
время она проникает и в Украину и други естраны
Восточной Европы.
Яйца,
оплетенные проволокой. Яйца, покрытые
сеточкой – узором, сплетеннымиз проволоки. Техника распространена в
Чехии, Словакии и Венгрии, которыесейчасборются за званиеродиныэтого метода.
Яйца,
разрисованные цветным воском. Техника
появилась в некоторых европейских странах в начале ХХ в. Она близка к традиционной, но воск
остается на скорлупе. Рисунок получается
рельефный и разноцветный.
Румыны считают
этот стиль собственным
изобретением.
Яйца
с рисунками или малёванки. Известные в Германии, США, Венгрии,
Хорватии
и др.. странах.В последнее время для
быстрого изготовления пасхальных яиц
широко используются наклейки с различными узорами.
Яйца–вышивки Вышитые
крестиком пасхальные яйца. Техника появилась в Германии. На рубеже
ХХ–XXI вв. Ее усвоили писанкари
с Украины
Бисерные яйца или бисерки. Яйца украшенные бисером, который клеится к скорлупе воском или клеем или закрепляется методом
сплетения.
Стеклянные яйца.
Изготовленные из стекла пасхальные яйца. (в США, Западной Европе). В Венеции изготавливаются из
муранского (оно же венецианское) стекла.
Каскароны
— выдутые и наполненные конфетти яйца, из
которых делают веселые
фигурки в виде животных,
птиц или насекомых. В Мексике на
праздник дети ими
бросаются друг в друга.
Ажурные
яйца . Узоры высверленные с помощью
бормашины. Техника появилась в Германии. Распрастранена в Чехии и в Украине.
Ювелирныеяйца
Яйца изготовленыиз золота, серебра, драгоценных
камней. К их числу относятся
ювелирные яйца Карла Фаберже.
Пізнавально та цікаво :)
ВідповістиВидалити